характеристика учня девіантної поведінки

характеристика учня девіантної поведінки

Часто практичним психологам навчальних закладів надходить запит на діагностику дитини та подання результатів обстеження в різні служби. Оптимальним варіантом представлення результатів обстеження є психологічна характеристика учня. План характеристики учнязразок. Формулювання психологічного заключення є однією з важливих професійних навичок практичного психолога. Адже необхідно узагальнити інформацію, отриману про клієнта за результатами бесіди, застосування психологічних тестів та інших методик. Зразки психологічних характеристик учнів для подання на ПМПК: ► 2-й клас. ► 3-й клас. ► 5-й клас. Х

1. Поняття девіантної поведінки в психології. Девіантна поведінка є одним з видів відхилень в поведінці, пов’язаних з порушенням відповідних до віку соціальних норм і правил поведінки, характерних для мікросоціальних відносин, зокрема (сімейних чи студентських) і малих соціальних груп. Негативні форми девіації є соціальною патологією: п’янство, алкоголізм, токсикоманія і наркоманія, проституція, суїцид, правопорушення та злочинність.

Характеристика для учителя начальных классов, классного руководителя, социального педагога, всех учителей для всех классов. Документы для всех классов.  Характеристика. ученицы ___ класса (наименование школы). Ф. И. О. ученицы дата рождения.

Девіантна поведінка — поведінка, що відхиляється від прийнятих у суспільстві ціннісно-нормативних стандартів. Наприкінці XIX і початку XX століття були поширені біологічні і психологічні трактування причин девіації. Італійський лікар Цезаре Ломброзо вважав, що існує прямий зв'язок між злочинною поведінкою і біологічними особливостями людини.

Девіантна поведінка. Тема 1. загальна характеристика девіантної поведінки. 1. Психологія девіантної поведінки як міждисциплінарна галузь наукового знання. 2. Поняття поведінкової норми, патології і девіації. 3. Основні підходи до вивчення девіантної поведінки. 4. Трактування девіантної поведінки у різних психологічних напрямах.  Психологія девіантної поведінки являє собою типовий приклад наукової галузі, в який знання, отримані науковцями з різних галузей, до цього моменту не призвели до становлення окремої наукової дисципліни. І причиною тому є зіткнення ортодоксально психологічних і ортодоксально психіатричних поглядів.

Психологія девіантної поведінки - це міждисциплінарна галузь наукового знання, що вивчає механізми виникнення, формування, динаміки розвитку и наслідки різноманітних форм поведінки, що виділяються вид норми, а також способи и методи їх корекції и терапії [14, с. 208]. За останні роки у зв'язку із кризою нашого суспільства інтерес до проблеми відхиленої поведінки значно зріс, що обумовило необхідність більш ретельно дослідити причини, форми, динаміку асоціальної поведінки, пошук більш ефективних засобів соціального контролю - профілактичних, корекційних, реабілітаційних тощо.

Необхідно знати індикатори девіантної поведінки, до яких у молодшому шкільному віці відносять: - низьку пізнавальну активність + особистісну незрілість у дисонансі з вимогами до соціального статусу школяра; - ейфоричний настрій + розгальмованість; - підвищене прагнення до гострих відчуттів; - інтерес до ситуацій, які включають агресію, жорстокість; - немотивовані зміни поведінки; - негативне ставлення до навчання; - втечі з дому як протест проти покарання; - прогалини у знаннях, виявлені на момент завершення навчання у початковій школі.

Класний керівник (підпис). Психолого-педагогічна характеристика учня. Загальні відомості: прізвище, ім'я, по батькові  Дисциплінованість та навички культури поведінки: загальна характеристика поведінки (поводить себе спокійно, стримано чи не контролює своїх емоцій); виконання шкільного режиму (дотримується правил поведінки, порушує їх навмисно чи через недбалість; найбільш типові порушення дисципліни); виконання вимог і розпоряджень учителів (виконує за першою вимогою, з бажанням чи примусово); чемність у спілкуванні з учителями, будь-якими дорослими

Методичні рекомендації по роботі з учнями девіантної поведінки. ВАЖКІ УЧНІ: ПРОБЛЕМИ,ПИТАННЯ, РІШЕННЯ Робота з учнем групи ризику здійснюється у трьох напрямах: медичному, педагогічному та психологічному. Медичний працівник закладу освіти характеризує фізичний та фізіологічний стан здоров'я дитини; класний керівник спостерігає поведінку, діяльність, спілкування учня, шкільний психолог досліджує психічні процеси розвитку особистості дитини. На підставі детальної психолого-педагогічної характеристики учня та встановленого типу важковиховуваності розробляється індивідуальна програма корекцій

Девіáнтна поведíнка (відхильна поведінка) — поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм. Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру. У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної

Девіантна поведінка – це не просто поведінка, яка відрізняється від норм чи прийнятих в суспільстві стандартів, але і така, що не задовольняє соціальні очікування. Соціальні очікування – обумовлені поняттям соціального положення людини, етнічної і культурної приналежності, вікового діапазону, статі, професії т.д. Предметом вивчення психології девіантної поведінки є відхилення від різноманітних норм ситуаційних реакцій, психічних станів, а також форм розвитку особистості, що призводять до дезадаптації людини в суспільстві, або порушення самоактуалізації і прийняття себе в силу вироблених неадек

Психологія девіантної поведінки - це міждисциплінарна галузь наукового знання, що вивчає механізми виникнення, формування, динаміки розвитку и наслідки різноманітних форм поведінки, що виділяються вид норми, а також способи и методи їх корекції и терапії [14, с. 208]. За останні роки у зв'язку із кризою нашого суспільства інтерес до проблеми відхиленої поведінки значно зріс, що обумовило необхідність більш ретельно дослідити причини, форми, динаміку асоціальної поведінки, пошук більш ефективних засобів соціального контролю - профілактичних, корекційних, реабілітаційних тощо.

Психолого-педагогічна характеристика учня, схильного до правопорушень. Образец характеристики учителя. Образец характеристики ученицы. Образец характеристики рекомендации. Образец характеристики плохого работника. Пример характеристики врача. Характеристика программиста (пример).  Характеристика (зразок) учня 10 класу. Зразок характеристики випускника. Приклад характеристики учнів 5 класу. Психолого - педагогічна характеристика 6 класу. Психолого-педагогічна характеристика учня, схильного до правопорушень. Психолого педагогічна характеристика. Психолого педагогічна характеристика учня. Характеристика музею. Характеристика вчителя початкових класів.

Різним видам девіантної поведінки відповідають свої специфічні способи обґрунтування й самовиправдання, причому вивчення матеріалів кримінальних справ та проведені психологічні дослідження свідчать, що виправдання власних дій має сталий характер, змінюються нюанси, але характер і сутність позиції не змінюються.  10. Які основні ознаки та характеристики девіантної поведінки Ви можете пригадати. Список рекомендованої літератури. 1. Васильев В. Юридическая психология: Учебник для вузов / 5-е изд., перераб. и доп.

Мендель Таїсія Володимирівна народилась 10 квітня 1996, навчається у ІІ АНФ класі Академічного ліцею при ХДУ. Загальний фізичний розвиток відповідає віковим нормам. Дитина здорова, без вад, хронічних чи спадкових захворювань. Має повну сім’ю. У дівчинки цілком нормальний стан умов життя та побуту в сім’ї. Батьки приділяють належну увагу вихованню. У сімї друга дитина, має старшу сестру Юлію ,яка завжди підтримує і розуміє дівчину, хоча і старша за неї на 10 років.