політична дія і відповідальність у філософії х арендт

політична дія і відповідальність у філософії х арендт

Маси і тоталітаризм. Ханна Арендт. Відповідає тексту: Арендт Ханна. Массы и тоталитаризм // Вопросы социологии. – 1992. – т.1. – №2. – с.24-31.) Тоталітарні рухи можливі скрізь, де є маси, які з тієї чи іншої причини набули смаку до політичної організації.  І ті, й інші сприймали нацистський рух із власного погляду, з позицій політичної філософії юрби[x], і недогледіли незалежної, стихійної підтримки, яку надали новим вождям юрби маси, а також не врахували справжній талант цих вождів у створенні нових форм організації. Юрба як лідер цих мас більше не була вже ні агентом буржуазії, ні чиїмось іншим, поза масами.

У соціально-політичній практиці волюнтаризм знаходить вияв у діяльності, що не ґрунтується на об'єктивних законах історичного розвитку, а керується суб'єктивними бажаннями суб'єктів, які її здійснюють. Діяти в дусі волюнтаризму - значить не рахуватися з історичною необхідністю, із законами природи і суспільства і видавати своє свавілля, свободу за вищу мудрість.  Відповідальність - це соціально-філософське поняття, що відбиває об'єктивно-історичний характер взаємин між особистістю. І суспільством, особистістю і соціальною групою, які сформувалися в ході задоволення взаємних вимог.  Важливим питанням для розуміння співвідношення свободи і відповідальності є визначення межі свободи діяльності людини.

Серія «Філософія. Філософські перипетії». Поточний номер.  Рішення соціального питання чи Інституціоналізація Свободи? (Г. Арендт про революцію). Nina A. Busova Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; м. Свободи, 6, Харків, 61022. https://orcid.org/0000-0001-7221-8664. DOI: https://doi.org/10.26565/2226-0994-2018-59-6. Ключові слова: революція, свобода, дія, політика, публічна сфера, соціальне. Анотація. Стаття присвячена критичній реконструкції концепцій революції і публічної свободи Ганни Арендт. Показано, що підхід Арендт до розуміння політики, зокрема й феномена революції, є нормативним, всупереч заявленому емпіризму.

У політичній філософії Ханни Арендт політика вважається центральною сферою людського життя. Враховуючи негативний досвід тоталітаризму, який знищив усі права людини, усе людське, Х. Арендт вважає, що людина стає особистістю, отримуючи свободу зовсім не завдяки природженим і невід’ємним правам, а завдяки суспільству. Людина не народжується вільною, вона стає нею при відповідній реалізації влади та політичних інститутів, які гарантують політичну свободу в суспільстві [5, с. 205]. Таким чином, для Арендт важливі, здебільшого, два основних моменти: антропологічний і комунікативний. На її думку, вл

Головна Філософія Історія, філософія і методологія соціальних наук. < Попередня. ЗМІСТ.  Значний внесок у розвиток теорії тоталітаризму вніс італійський політичний діяч і священик Л. Стурцо.  Для X. Арендт концепт тоталітаризму є не універсальне поняття, а історичну форму концентрації насильства, представлену в основоположному вигляді німецьким націонал-соціалізмом і більшовицьким класовим підходом. Два головних імені є його особистісним уособленням. Це Гітлер і Сталін.

Именно дотошность Ханны Арендт, тщательно анализирующей не только ход процесса над Эйхманом, но и все юридические ловушки на пути к известному результату этого процесса над воплощением обыденности абсолютного зла, составляет основную ценность этой монографии. Публикация книги спустя полвека после ее первого издания имеет двойной смысл.

Кон, американський фахівець з питань політичної філософії Х. Арендт, убачає у діяльнісній силі логосу гомерівський дух. e;pea pteroenta. $~Om) VIl) A( 20), «крилатих слів», які «можуть чи не мо-жуть відбуватися в обговоренні». У такому значенні «промова-як-дія» (speech-as-deed) суттєво відрізняється від «комунікації як обміну ін-формацією».  Саме мовлення і дія становлять той простір чистої (автентичної) політики, яка, на думку Х. Арендт, є суттю полісного життя. А відтак, саме ці чинники формують громадянськість як єднальну силу суспіль-ного буття. Мовлення і дія об’єднаних прагненням блага поліса (спі-льного блага) рівних за статусом громадян, а отже однодумців, були засадами моральності полісного життя. Дж.

У статті з’ясовано специфіку феноменологічної мови та ключові поняттяфілософського дискурсу Х. Арендт. Основну увагу зосереджено на аналізі особливостейформування концептів, когнітивно-комунікативних стратегій та їхнього перекладу.Доведено, що філософський дискурс - це особливий вид комунікації з когнітивними,національними, культурними, історичними та гендерними ознаками. Наголошено, що перекладач повинен не лише адекватно перекладати оригінальний текст, а й стимулюватийого сприйняття цільовою

3. Історичні витоки практичної філософії.Практична філософія - частина філософії, присвячена проблемам людського дії Поняття практичної філософії охоплює роздум над суспільними відносинами (соціологія), над міжкласові відносинами (політико-економічна рефлексія), марксизмом і тд Вона включає моральну філософію, складову розділ практичної філософії, фундаментальною проблемою якої буде призначення людини в світі; в термінах Канта її можна сформулювати як відповідь на питання: «Що я.  Діяти спільно в громадському "просторі видимос-тей" — це основа політичної теорії Арендт. Вона твердить, що політика в

Сучасний філософ, каже Арендт, неспроможна не зрозуміти, що осмислення власті вже саме собою є політичне діяння, яке відкриває у ньому самому нові можливості розуміння політичного життя і свого місця у ній, де влада большє нє захоплює до світам насильства, а охороняє життя до її найвіддаленіших меж.  Отже, політична філософія Ханни Арендт є особливий спосіб осмислення соціально-політичної дійсності, котра представляється в неї у собі "простору явленности" людської діяльності. Воно є те саме "між", що виникає, коли "є" одна одній, й у який вони лише наявні поряд з іншими живими предметами, а й досить чітко себе "виявляють".

1.1. Філософія права як сфера співпраці юристів і філософів. 1.2. Философия права как проблема философии права.  Цей аспект виражається поняттям суспільного простору дис-кусії, що був розроблений у філософії Х. Арендт і Ю. Габермаса і вве-дений для позначення проміжної сфери між громадянським суспіль-ством і державою, в якій у процесі дискусії, обговорення предметів, що мають загальний інтерес для окремих індивідів, формується громадська думка. В просторі публічності як просторі правового дискурсу зна-ходить свій вияв неупереджена думка, здійснюється відповідальність, реалізуються права і обов’язки, забезпечується легітимація держави і права, а також перехід від здібностей до їх реалізації.

тичної філософії, і у відродження інтересу до класичної політичної теорії внесли Л. Штраусс, Е. Вогелін, Х. Арендт і інші. Вони, зокрема, наполягали на тому, що вивчення політичної думки має вирішальне значення для правильного розуміння сучасних політичних феноменів, так само як і для освітлення і вирішення сучасних політичних проблем.  З точки зору Л. Штраусса, основою політичної філософії може бути тільки класична філософія. Більше того, стверджував він, в роботах Аристотеля містяться універсальні знання про політику, в них В«справжня політична філософіяВ» і В«Політична істинаВ».

Філософія зосереджена на проблемі духовної витримки людини, закинутої в ірраціональній, вийшовший з-під контролю потік подій [13,217].  Перший з них найбільшою мірою виявляється у свободі дії, свободі творчості: людина тут насамперед прагне здолати певне обмеження, вийти за грань пізнаного і освоєного нею, створити щось принципово нове, що змінило б дотеперішню ситуацію її існування. Свобода в такому її розумінні є, так би мовити, силою „відцентрованого”: вона веде людину вперед, розкриває перед нею нові можливості, нові обрії буття.  Таким чином, Сартр розуміє відповідальність за політичні, соціальні та інші події, виходячи з свого волюнтаристського розуміння свободи.

Тема 12. Політична філософія націоналізму. Політична та етнічна концепція нації. Генезис націоналізму.  Філософські та політичні статті. Донецьк: Донбас, 1999.. 19. Хабермас Ю. Моральна свідомість і комунікативна дія. СПб: Наука. 2000. 20. Хабермас Ю. Політичні роботи. М., Праксис, 2004. 21. Arendt H. Lectures on Kant's Political Philosophy. Chicago: University of Chicago Press, 1982. 22. Barker E. Political Thought of Plato and Aristotle.

•86. Філософські, суспільно-політичні погляди і.Франка. •87. Філософські, суспільно-політичні погляди л.Українки. •88. Філософія хх ст. В Україні.  Тож у певному розумінні філософія - це вчення про свободу.Слід зазначити, що в історії філософської думки існували різні підходи до визначення свободи, шляхів і засобів її досягнення. Так, наприклад, для більшості представників античної філософії - Сократа, Діогена, Епікура і Сенеки - свобода є змістом і метою людського існування. Для представників середньовічної схоластики - Ансельма Кентерберійського, Альберта Великого і Фоми Аквінського - свобода розуму і вчинків можливі тільки в межах церковних догматів, за межами ж їхня свобода являє собою єресь, тяжкий гріх.

Читать тему online: Загальна характеристика світової політичної думки по предмету Политология. Размер: 174.69 КБ.  · Поступове звільнення політичних поглядів від міфологічної форми, відокремлення їх як відносно самостійної частини філософії. · Аналіз устрою держави, класифікація форм державної влади, визначення ідеальної форми правління. Гомер, Піфагор, Геракліт, Демокріт, Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель, Сенека, Цицерон.